Дмитро Коваленко: «Бачу патріотизм по-новому»

Автор: Лариса МАЦЮК
№37 від 10.10.2013

Юнака знають у кожній школі Бориспільського району, оскільки він очолював Шкільний парламент у рідній Вороньківській школі, а також був головою Бориспільського осередку учнівського самоврядування. Креативний, творчий юнак мріє реалізувати свої організаторські здібності, стати правдивим істориком, відбутися як людина, бути корисним.

Сьогодні Дмитро — студент 6 курсу історичного факультету університету ім. Тараса Шевченка. Саме вчительці історії Наталії Петренко він завдячує вибором професії, якій хоче присвятити своє життя. 

Хлопець веде активний спосіб життя, любить поезію, цікавиться культурою. А віднедавна 22-річний юнак — представник Київської області у «Майстерні громадської активності».

— Дмитре, розкажи, що це за програма і як ти про неї дізнався?

— Про «Майстерню громадської активності» я дізнався на одному з молодіжнх сайтів. Це програма неформальної громадської освіти молоді та підтримки її громадських, соціальних та культурних ініціатив в Україні, Польщі та Білорусі. У рамках Майстерні молодь покращує життя своїх громад через невеликі проекти, отримуючи через них поштовхи для саморозвитку та нові живі знання. Ця програма реліазується «Українською мережею освіти дорослих та розвитку інновацій» (Україна) та спілкою «Genius Loci» (Польща) за підтримки Колегіуму ім. Теодора Гойсса, Фонду ім. Роберта Боша та Спілки МітОст, Представництва Фонду ім. Гейнріха Бьолля та програмою Польсько-Американського Фонду Свободи «RITA – Перетворення в регіоні», яка реалізується Фондом «Освіта для демократії (Польща). Своєю інтенсивною та ефективною роботою протягом 5 років «Майстерня громадської активності» завдячує якісному співробітництву з постійними партнерами в Україні – з «Фундацією регіональних ініціатив» (Рівне), Донецькою громадською організацією «Альянс», Коаліцією молодіжних організацій Черкаської області «Молода Черкащина», НУО «Клуб молодих лідерів» (м. Сімферополь) та Хмельницьким обласним Центром молодіжних ініціатив.

У рамках проекту проходять пізнавальні семінари, цікаві поїздки. Перший семінар на історичну тематику для молоді з України та Білорусі проходив у Черкасах. Ми обговорювали цікаві питання впливу історії на суспільство, політику і на кожну людину зокрема. Другий семінар відбувся влітку в Польщі, де ми працювали над проектним менеджментом. Саме в Польщі викристалізувалася моя ідея, щоб направити свій проект на рідний Вороньків, адже серед учасників проекту я єдиний представник села. Мені б хотілося привернути увагу молоді, зокрема односельців, до свого села. Сьогодні більш прийняте спілкування у соцмережах, а ця програма передбачає живе спілкування, поштовх для творчості.

— Над чим саме працюєш у рамках проекту?

— З метою популяризації історії своєї маленької батьківщини я вирішив створити навчальний проект під назвою «Моє село — маленька Україна», орієнтований на учнів старших класів Вороньківської школи. Проект передбачає проведення серед учнівської молоді освітньої, інформаційної роботи з вивчення сторінок історії, культури рідного краю, сьогодення, залучення до творчої та дослідницької діяльності. 

— Які цілі ставиш перед собою?  

— Я прагну набути досвіду проектної діяльності, роботи з молодіжним колективом, самореалізуватися, самоствердитися. Програма також дає можливість проявити моральні і комунікабельні якості, здобути нові знання, сформувати потрібні у житті навички.

— Хто допомагає, підтримує твої починання?

— Я дякую за допомогу голові Бориспільської РДА Андрію Гріненку. Саме за його сприяння ми організували на суботу поїздку до Києва для молоді у музей Тараса Шевченка, музей Ханенків, Софію Київську. А в п’ятницю у Вороньківській школі відбудеться творчий вечір, присвячений історії Воронькова, куди ми запросили молодь, інтелігенцію села. Я також щиро вдячний за підтримку директорові школи Сергію Марченку і вчительці української мови і літератури, засновнику творчого клубу «Дивограй» Надії Іванівні Гриценко. А виготовила емблему проекту (яку назвали неофіційним гербом села) Вікторія Кузнецова з нашого села.

— Кого ти залучаєш до свого проекту?

— Залучаю молодь, найперше — з Воронькова. Для цього створив фан-сторінку проекту http://vk.com/voronkiv, де є більше двохсот учасників. Там я публікую вірші, твори, малюнки, фотографії про Вороньків. Ми відкриваємо нові таланти, зацікавлюємо небайдужих хлопців і дівчат до вивчення історії села. Я вважаю, це дуже важливе спілкування, яке сприяє обміну життєвим досвідом, вихованню патріотизму і любові до краю.